ЯК ЖИВЕТЬСЯ ЦРЛ ЗА ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ ВТОРИННОЇ МЕДИЦИНИ НА ПОЛТАВЩИНІ (матеріал газети "Рідний край")

Версія для друкуВерсія для друку

Полтавщина стала першою, де змінили фінансування лікарень. Чому для нововведення обрали саме нашу область? Бо вона  довгий час працювала в інших проектах міжнародної технічної допомоги, які були успішно реалізовані. У Департаменті охорони здоров’я кажуть, що область технічно готова, є попередньо напрацьовані розрахунки, майстер-плани формування мережі закладів охорони здоров’я, маршрутів пацієнтів. Також є необхідна для введення пілота електронна база і підготовлені кадри до роботи.

Тож з 1 квітня у Полтавській області стартував пілотний проєкт вторинної медицини, покликаний модернізувати якість медичних послуг по всій Україні. На нього держава виділила майже 1 млрд. гривень. Що ж це за нововведення?

Усі 56 лікарень Полтавської області  підписали договори з Національною службою здоров’я. Завдяки пілотові частково відпрацьовується механізм оплати послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». За таким принципом «пілотується» частина коштів для надання стаціонарної допомоги: оплата  відбувається за конкретний пролікований випадок. Ті лікарні, які надають більшу кількість якісних медичних послуг,  отримують більше, ніж ті, до яких не йде пацієнт. При цьому, ми можемо вільно вибрати лікарню, якщо необхідно стаціонарне лікування. Виходить, що гроші від НСЗУ, в межах контракту, ідуть саме туди, куди  приходять люди. Але, ж треба врахувати, скільки і де проживає людей. Невже у Велику Багачку їхатимуть лікуватися з Полтави? Тому вже з початку лікарні поставлені в нерівні умови.

У рамках пілоту 40% фінансування направляється у вигляді оплати за фактично надані медпослуги в стаціонарі, а 60% – профінансовано у вигляді глобальної ставки.

Лікарні звітуватимуть в Національну службу здоров’я про кількість та структуру випадків госпіталізації. У свою чергу НСЗУ збиратиме, оброблятиме ці дані і на основі звітів профінансує конкретні надані медичні послуги.

ЩО ТАКЕ ГЛОБАЛЬНА СТАВКА?

Це 60% фінансування для лікарні з бюджету, які вона отримає в будь-якому випадку.

Суми для лікарень розрахували відповідно до звітів, які ті надали за останніх два роки роботи.

Діятиме пілотний проєкт 1 квітня по 31 грудня 2019 року. За  цей період пацієнтів і медустанови чекають конкретні зміни.

Фінансування стаціонарної медичної допомоги за ставками на конкретний пролікований випадок вперше введе в Україні систему лікувально-родинних груп (ДСГ — diagnosis-related group). Вона широко застосовується в більшості розвинених країн світу для оплати стаціонарної медичної допомоги. Лікарня буде надсилати електронні звіти в НСЗУ. Це допоможе службі визначити ДСГ, до якої відноситься пролікований випадок і кількість грошей для оплати. При цьому враховується проведені медичні процедури або хірургічні операції, зазначені в карті пацієнта, який вибув зі стаціонару.

У перспективі автори пілота чекають позитивних змін для пацієнтів, які зможуть отримати якісні медичні послуги, незалежно від місця проживання, без необхідності при цьому доплачувати з власної кишені.

Для реалізації проекту, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019», виділено 966,8 млн. грн. Тобто кошти, які закладені в медичну субвенцію, проведуть через новий механізм фінансування. За ці кошти НСЗУ буде оплачувати медичні послуги амбулаторно-поліклінічної допомоги (в тому числі послуги в денному стаціонарі) за тарифом у вигляді глобальної ставки за обслуговування пацієнтів. Ставка розрахована для кожної установи окремо, враховуючи дані попередніх років роботи. Розмір однієї базової ставки на пролікований випадок зараз становить 1 623 гривень.

Засновники проєкту вважали, що завдяки відпрацьованій пілотній моделі в Полтавській області, з 1 січня 2020 усі заклади охорони здоров’я України повинні перейти на новий механізм оплати за надані послуги через НСЗУ. Також така система дозволить отримати достовірну інформацію про те, скільки було випадків госпіталізації в лікарнях і наданих амбулаторних послуг в поліклініках конкретної області. І що важливо: створення конкуренції між державними постачальниками медичних послуг.

Наразі Пілотний проєкт з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в Полтавській області діє чотири місяці, і що ж маємо ми у Великобагачанській ЦРЛ? Маємо велику проблему, котру, виявляється, дуже важко здолати навіть гуртом.  Та все ж, ні головний лікар лікувального закладу Леонід Гавловський, ні очільники громад, ані керівники району не втрачають надії врятувати відділення і персонал ЦРЛ, а головне — зберегти лікарню для мешканців Великобагачанського району, переважна більшість яких, попри всі реформи, за потреби звертається за лікарською допомогою саме до неї.

Так, 9 серпня у кабінеті Леоніда Гавловського відбулася нарада за участі в. о. голови Великобагачанської РДА Світлани Мельник, її заступника Андрія Филипася, голови райради Григорія Полтавця, очільників ОТГ Івана Лещенка, Юрія Саковського та Віктора Корнієнка, на якій намагалися знайти шляхи виходу зі становища, що склалося. А воно таке, що наразі в ЦРЛ катастрофічно не вистачає грошей на утримання закладу та заробітну плату його працівникам. Головний лікар КНП "Великобагачанська ЦРЛ" Леонід Гавловський  розповів присутнім про те, що наразі очолюваний ним заклад надає медичну допомогу усім мешканцям району, які її потребують і звертаються з цим до ЦРЛ. Причому, майже третина із таких звернень є неплановими, тобто пацієнт отримує допомогу без направлення сімейного лікаря. У закладі  намагаються всіляко зекономити кошти, зокрема, шляхом проведення оптимізації персоналу. Так, нині в лікарні працює лише 12 лікарів на увесь стаціонар. Звісно, головний лікар не відмовляється і від подальшої кадрової оптимізації, але ж все має свої межі, у лікарні для  її діяльності мають бути лікарі, медсестри, санітарки. На сьогодні, аби без особливих втрат завершити 2019 рік — перехідний період на шляху до перетворення в лікарню планового лікування, Великобагачанській ЦРЛ не вистачає 300 тисяч гривень, частина з яких — це кошти на заробітну плату медперсоналу. Леонід Гавловський  відзвітував, як були розподілені кошти у сумі 1 млн. 200 тис., виділені із районного бюджету, та окреслив майбутні неминучі витрати закладу, грошей на які, наразі немає. Щоб завершити поточний рік без додаткових коштів, у ЦРЛ мають відмовитися від обслуговування пацієнтів без направлень, а також обмежити час роботи приймального відділення з 8-ої до 16-ої години. Але ж це може призвести до погіршення стану здоров'я і навіть смертей пацієнтів, тому потрібно шукати шляхи, аби уникнути цього кроку.

В. о. голови райдержадміністрації Світлана Мельник наголосила, що ЦРЛ потрібно обов'язково дати перспективу для переходу на нову систему фінансування, не заперечив цього і голова Великобагачанської ОТГ Юрій Саковський. Він повідомив, що наступного тижня відбудеться засідання бюджетної комісії селищної ради і питання буде вирішуватися. Однак, на переконання очільника  громади, співпрацювати потрібно прозоро: депутати мають конкретно знати кому і навіщо виділяють кошти. Власне, проти фінансової підтримки  КНП "Великобагачанська ЦРЛ" не заперечив жоден із голів ОТГ. Дискусія виникла лише з приводу того, що частина коштів, котрих наразі не вистачає закладу, потрібна для виплати зарплати  медперсоналу лікарні, та чи можна направляти на це кошти органам місцевого самоврядування. Начальник фінансового управління РДА Олена Гавловська запевняла присутніх, що це можна зробити цілком законно шляхом фінансування програми державної підтримки, однак у всіх голів ОТГ закрався з цього приводу сумнів. Адже більшість документів, котрі дозволяють таку фінансову допомогу, є рекомендаційного характеру, і не мають юридичної ваги, та й контролюючі органи на них не зважають. Тому вирішили  негайно звернутися з цього приводу до компетентних установ.

Григорій Полтавець наголосив, що хоча реформа й спрямована на закриття відділень, скорочення робочих місць та плавний перехід до лікарні планового лікування, потрібно докласти максимум зусиль, аби  пережити цей перехідний період із найменшими втратами. До того ж, проблеми фінансового характеру наразі мають чи не всі ЦРЛ Полтавщини, майже скрізь закривають відділення, особливо пологові. Заступник головного лікаря Світлана Боженко зауважила, що за пацієнтом ходять дуже малі гроші, за які нереально вилікувати хворого, а тим паче заробити кошти на утримання закладу чи заробітну плату медперсоналу. До того ж, заявила лікарка, наразі у КНП "Великобагачанська ЦРЛ" прагнуть зберегти усі наявні відділення, бо вже дуже важко обходитися без ліквідованого інфекційного, від незручностей потерпають і лікарі, й пацієнти. При тому, і головний лікар, і його заступник наголошували, що в ЦРЛ нікому не відмовили, і не відмовлять у наданні лікарської допомоги та по можливості забезпечать хворих усім необхідним. Крім цього, Леонід Гавловський, поскаржився на відсутність у районній лікарні легкового автомобіля, яким би можна було безперешкодно і швидко доправляти хворих у Полтаву. Старі авто вже вийшли із ладу, і на них надії немає. Спробувати вирішити проблему пообіцяв голова райради, але ж раптом хтось із підприємців має незатребуваний у господарстві  транспортний засіб, то чому б не пожертвувати його на потреби райлікарні, спрямовані на збереження життя і здоров'я населення краю?

Ось так почувається Великобагачанська ЦРЛ за функціонування пілотного проєкту вторинної медицини на Полтавщині. Автори пілоту чекали від нього "позитивних змін для пацієнтів, які зможуть отримати якісні медичні послуги, незалежно від місця проживання, без необхідності при цьому доплачувати з власної кишені". Але у мешканців Великобагачанського краю разом із недофінансуванням райлікарні забирають можливість отримати медичні послуги. Значить, ми залежатимемо від місця проживання. Між іншим, наш район увійшов до Миргородського госпітального округу, тож оперувати нас мусять у Миргороді, саме там наші землячки мають народжувати дітей, але ж навіть жителі Великої Багачки по нинішній дорозі до сусіднього райцентру доїздять лише за 40 хвилин чи й годину. От би всадовити авторів пілоту у тісну десятку та прогнати нею зі швидкістю близько ста кілометрів на годину по нескінченних вибоїнах, тоді, мабуть, не одному б із них стала потрібна медична допомога, можливо, навіть психіатра.

До речі, символічно, що одночасно з нарадою у Леоніда Гавловського на лікарняному подвір'ї біля каплички з нагоди свята Великомученика і цілителя Пантелеймона освячували воду та читали акафест. Це ще раз нагадало нам про те, що наше здоров'я і життя — у руках Божих та лікарських, однак останнім для благої справи рятувати нас від недугів і смертей потрібні гроші. Невже ні законотворці, ні реформатори медичної галузі, ані аудитори не розуміють того, що наразі наша держава не дбає про здоров'я найбільшої своєї цінності — громадян? Мабуть, ні, бо інакше вони  били б на сполох, а не сухо звітували, наприклад, про результати за період функціонування пілотного проєкту вторинної медицини на Полтавщині. Тепер чекатимемо, що новий парламент вирішить врятувати нас і наші лікарні від горе-реформ та їх авторів.

 

Олена ЦЕБРІЙ,

фото автора.

Наверх ↑