Як запобігти захворюванню на дифтерію

Версія для друкуВерсія для друку

За даними Центру громадського здоров’я в Україні спостерігається ускладнення епідемічної ситуації з захворювання на дифтерію. За 10 місяців 2019 року зареєстровано 20 випадків, зокрема 5 випадків, які підтверджені лабораторно. Найбільший спалах захворювання зареєстровано в Закарпатській області - 5 хворих, у Хмельницькій, Луганській, Тернопільській – по 1 випадку, у місті Києві – 2 випадки захворювання. Ще 10 осіб в Закарпатській області є носіями інфекції. Існує реальна загроза розповсюдження цієї інфекції на інших адміністративних територіях. Єдиним дієвим механізмом боротьби з дифтерією є вакцинація. Станом на 1 жовтня в Україні щеплено 59,5% дітей віком до одного року та 52,3% дорослого населення від кількості, що передбачена плановою вакцинацією.

        Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.

        Інкубаційний період дифтерії становить 2–10 днів. Той, хто інфікує, є, звісно, хвора людина або носій збудника дифтерії, які виділяють токсигенні штами збудника. Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний або ж контактно-побутовий  через предмети побуту цієї конкретної хворої людини.

        Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсигенності, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.

        Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:

  • біль у горлі;

  • підвищена температура, лихоманка;

  • набряк слизової оболонки ротоглотки;

  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;

  • набряк шиї;

  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

        Дифтерія – це захворювання, на яке можна захворіти у будь-якому віці, у будь-якому куточку світу. І стовідсотково хворюють ті люди, які не щеплені, неправильно щеплені або не ревакциновані.

         Дифтерія належить до тих захворювань, які є більш небезпечні, вакцинокеровані і можуть призводити до великої кількості смертельних наслідків.

         Усі хворі на дифтерію, незалежно від її клінічної форми і ступеня тяжкості, підлягають невідкладній обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин у крові.

         Попередити розвиток небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації дітей, згідно з Календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих кожні 10 років.

         Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та допомагає зменшити захворюваність.

         Ті люди, які щеплені (і діти, і дорослі) навіть у випадку, якщо вони інфікувалися і захворіли дифтерією, вони мають суттєво легший перебіг без смертельних і без критичних для життя ускладнень.

         Щеплення проводиться комбінованою вакциною проти дифтерії, кашлюка та правця. Для дорослих людей це вже простіша вакцина (проти правця і дифтерії).

        Щеплення в нашій країні можна зробити безкоштовно. Його можна зробити завжди, за будь-яких умов, у будь-якому віці, звернувшись до сімейного лікаря.

 

Н.І.Чернецька, начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Великобагачанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

 

Наверх ↑