29 серпня - День пам'яті захисників, які загинули за незалежність і цілісність країни

Версія для друкуВерсія для друку

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

                                                                                     Василь Симоненко

Сьогодні, 29 серпня, в Україні вперше відзначають День пам'яті захисників, які загинули за незалежність і цілісність країни. Ця дата затверджена Указом Президента України від 23.08.2019 №621. Дата урочистості встановлена на 29 серпня саме тому, що в цей день 2014 року в Іловайську загинуло найбільше українських військових. За підтвердженими даними військової прокуратури, в Іловайському котлі загинули 366 військових, 429 були поранені, 128 потрапили в полон.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,

герої, що завжди залишаться в наших серцях,

за землю, за матір зробили, що мали зробити,

герої не гинуть, герої живуть у піснях. (Людмила Лєгостаєва)

Цього дня в усіх куточках країни згадували героїв, які не задумуючись стали на захист рідної землі та віддали Вітчизні найдорожче – своє життя. Великобагачанщина втратила двох своїх синів – на Сході країни загинули Денис Часовий та Руслан Тронько.

Денис Часовий 2012 року повернувся зі строкової служби, наприкінці 2013-го пішов контрактником у Збройні Сили України. Солдат, навідник 80-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув 16.08.2014 під час обстрілу терористами села Красне Краснодонського району Луганської області з РСЗВ «Град». За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015, посмертно) та нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Руслан Тронько мобілізований 8 серпня 2014 року, ніс службу у військовій частині в м. Чугуєві. В серпні 2015 року був переведений до артилерійської бригади, подав рапорт на продовження служби. В жовтні 2015-го направлений до зони бойових дій. Старший сержант, військовослужбовець 43-ї окремої артилерійської бригади, головний сержант взводу 45-го батальйону. 13 жовтня 2015 року, під час патрулювання місцевості поблизу Златоустівки Волноваського району внаслідок підриву на «розтяжці» з міною, зазнав важких поранень. 26 жовтня 2015 року помер у реанімаційному відділенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова.

Із вдячністю за мирне небо над головою згадують великобагачанці і Пилипа Ременця – юнака, що народився в Рязані, в дитинстві з родиною переїхав в Україну, в Алчевськ Луганської області, потім – на Великобагачанщину. Пилип пішов добровольцем в п'яту хвилю мобілізації, а влітку 2016 року підписав контракт. З серпня 2015-го по липень 2016 року служив у мінометній батареї 2-го батальона 30 ОМБр біля Попасної, був під Авдієвкою. Пройшовши через пекло війни неушкодженим, смерть зустрів на мирній землі – загинув під час пожежі в військовій частині в Глухові 18 лютого 2017 року.

В рамках заходів, присвячених Дню пам'яті захисників, які загинули за незалежність і цілісність країни, голова районної ради Г.Полтавець, в.о. голови  райдержадміністрації С.Мельник, заступник голови райдержадміністрації А.Филипась та представник Великобагачанської селищної ради А.Бехтер відвідали могили загиблих земляків, поклали квіти та вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання.

Пізніше в приміщенні адмінбудинку біля стенду пам’яті загиблих учасників АТО вшанувати героїв-земляків зібралися представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськості. Ведуча заходу, начальник відділу культури та туризму РДА І.Бережна розповіла про Іловайську трагедію, наголосивши на значущості подвигу українських військових, їх самопожертві, патріотизмі та вірності присязі. «Сьогодні ми зібралися, щоб не тільки згадати про тих, хто загинув під Іловайськом, а щоб схилити голови перед всіма нашими загиблими», - зазначила Ірина Павлівна у своєму виступі, запропонувавши вшанувати світлу пам’ять героїв хвилиною мовчання. На знак пошани та вдячності тим, хто загинув, захищаючи Батьківщину, голова районної ради Г.Полтавець та в.о. голови  райдержадміністрації С.Мельник запалили свічу пам’яті.

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

На жаль, в цей день ми не можемо згадати всіх героїв поіменно та наш обов’язок берегти пам’ять про їх величний подвиг та бути гідними цієї жертви в ім’я майбутнього.  

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце - щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони - солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

 

(В.Невідомська)

Наверх ↑